Чому це видання називається “Біблія або Вічне Євангеліє”

Чому це видання називається “Біблія або Вічне Євангеліє”

Дорогий друже, можливо, ви бажаєте придбати Книгу за назвою «Біблія або Вічне Євангеліє» і, зацікавились, чому це видання має саме таку назву?

У відповідь ми хочемо розповісти вам про наше бачення з цього приводу.

Напевно, ви вже знаєте, що спочатку був створений паралельний українсько-російський переклад Нового Завіту, про створення якого було одкровення ще в 1998 році, а в 2009 році цей переклад побачив світ. І за одкровенням згори йому була дана назва «Вічне Євангеліє» з посиланням на книгу Одкровення 14:6. Для Нового Завіту така назва була цілком зрозумілою і прийнятною.

Але коли Дух Святий почав відкривати нам, що й переклад всієї Біблії теж повинен називатися «Біблія або Вічне Євангеліє», ми, маючи в дусі своєму радісне переживання, прагнули пояснення та підтвердження цьому перш за все для себе, щоб зрозуміти, що цим Господь хоче сказати нам, щоб сповістити це  всім. 

Якщо звернутися до самого Писання, то не важко побачити й зрозуміти, на чому Дух Святий хоче зосередити нашу увагу і що проговорити до нашого серця через цю назву.

Отже, ми бачимо, що все Священне Писання від книги Буття до книги Одкровення є Блага Звістка (Добра Новина) Бога людям у прообразах і в духовній реальності. Воістину це поема Бога про людину та її Спасителя, Сина Божого, Який приніс Себе як Агнець у жертву умилостивлення за гріх відповідно до Завіту між Богом Отцем і Богом Сином ще до створення світу і самої людини. І це прийшло до нас із вічності… 

Бог є Богом Завіту, і ми бачимо це в Біблії на прикладах Його стосунків з людьми, але земне завжди було і є лише тінями і прообразами того, що є на небесах і у вічності.

Тому й Бог перш, ніж створити людину й умови для її життя на землі, уклав Завіт із Самим Собою, тобто дав клятву Самому Собі, й переніс потім ці завітні відносини на взаємини з людиною, про що говориться в посланні до євреїв 6:16-20. 

І це не приховано від нас, тому що Бог хоче, щоб ми пізнавали Його і Його Царство через Його Слово і Його обітниці.

Сам Ісус говорить у Євангелії від Іоанна 5:39 і 5:46-47, що Писання свідчать про Нього і що Мойсей також писав у них про Нього. 

Нам добре відомі всі вірші із Псалмів і книг Пророків про Месію як про Сина «Який був даний нам», Який народився від Діви; про Агнця, Який «був ведений на заклання» заради нас, «потомства довговічного», і що «Він, Праведний, Слуга Мій, виправдає багатьох і гріхи їхні понесе на Собі». У Писанні ще багато інших місць свідчать про те, що вже існує у вічності, а також пророцтв про те, що гряде в нашу земну реальність. 

Так, Пісні Пісень – це неперевершена по силі своєї любові поема, у якій пророчо представлені стосунки між Царем-Нареченим і Церквою-Нареченою. У цій, як і в інших книгах Старого Завіту, у прообразах і притчах, даних нам Богом, говориться про нашого Спасителя й Господа. І все це було проповідане й написане у той час для тих, хто мав вуха, щоб чути, тому що Бог ніколи не приховував від людини Своїх планів і благих намірів від вічності й те, Ким Він є для свого народу та людства в цілому.        

Вже більш ніж 2000 років тому Вічне Слово з’явилося нам у благодаті Нового Завіту. Воно відкрилося не у прообразах, а в духовній реальності через велику любов Отця і за Його милістю з’явилося і стало видимим для нас в образі Людини – Ісуса Христа. Але згодом хрест Голгофи наочно затвердив нас у тім, що це було задумане Богом від вічності: наше спасіння було виконано у призначений Богом час на шкалі буття людства. І Він явив вірність тому споконвічному слову, що вийшло з Його уст як Завіт між Отцем і Сином, записаний через Духа Святого як обітниця для всіх нас у Його Слові (Ефесянам 1:3-5). 

У книзі Одкровення 14:6-7 ангел, який летів посеред неба, мав вічне Євангеліє, і це був не тільки Новий Завіт, але все Писання, що Бог заповів як Свій сакральний Кодекс Життя вічного для всіх людей. Тому через цього ангела й слова, які він проголошував з небес, Бог знову милостиво звертається до всіх людей, хто з якоїсь причини ще не почув Євангелія або почувши, настільки озлобив своє серце, що не прийняв його.

На це й був посланий ангел, який проголосив: «Побійтеся Бога й віддайте славу Йому, бо настав час Суду Його; і поклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і джерела вод!»

Якщо ж Бог дав одкровення, щоб назвати цей переклад «Біблія або Вічне  Євангеліє», то це в певному сенсі знакова назва для нашого часу, що вказує на той біблійний період, до якого ми наблизилися відповідно до книги Одкровення. І це милість Бога, Який піклується про нас, попереджуючи про це таким чином не тільки через пророків, як раніше, але говорячи це відкрито для всіх: «хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить церквам» (Одкровення 2:29; 3:6).    

Тому, як за одкровенням згори була розпочата 27 років назад ця праця по створенню нового перекладу Біблії, так і зараз, у час, визначений Господом, це видання побачило світ саме під такою назвою, яку людина не може придумати й дати, якщо їй не було дано з неба, принаймні воно може кидати виклик усім нам.              

У цьому перш за все і полягає унікальність нового паралельного українсько-російського перекладу Біблії, який був зроблений за одкровенням, є актуальним та відповідає потребам нашого часу.