Доповідь ЖУКОВСЬКОГО Василія Миколайовича доктора педагогічних наук, професора, декана гуманітарного факультету Національного університету «Острозька академія».
Слава Ісусу Христу! Вітаю вас, шановні, брати й сестри, з важливою подією в житті християнина, якою стала – вихід у світ нового видання нового перекладу Нового Завіту – «Вічного Євангелія». З великим хвилюванням і вдячністю ми тримаємо сьогодні в руках Вічне Євангеліє, виготовлене з великою майстерністю і любов’ю. Вийшла дуже зручна книга для постійного користування. Відкривши Святе Письмо, У Євангелії від Матвея у 19 розділі, вірші 13 – 14 читаємо такі важливі для кожного батька і педагога слова: «Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки і помолився; учні ж забороняли їм. Але Ісус сказав: «Пустіть дітей і не перешкоджайте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне».
У цих словах вся нелегка історія християнського виховання молодого покоління. І в Євангельські часи були батьки, які хотіли, щоб їхні діти отримували благословення від Ісуса Христа. І завжди були інші люди, а серед них немало учнів Христа – християн, які тим чи іншим чином перешкоджали дітям приходити до Христа.2000 років тому Христові Апостоли вважали, що діти ще занадто малі, для того щоб спілкуватися з Ісусом Христом. Немає їм чого відволікати Спасителя від важливих справ. Ось коли вони підростуть, стануть дорослими, ось тоді зможуть спілкуватися з Великим Учителем. На це Своїм Апостолам, а через них і кожному з нас, Ісус Христос дав чіткий наказ і поставив чітку і конкретну вимогу: пускати дітей і не перешкоджати їм приходити до Нього». Душа дитини – християнка, вона прагне Бога і нічого не може замінити цього бажання.Важливо, говорячи словами мудрого Соломона, наставити юнака на початку його шляху і коли він виросте не зверне з нього.
Так було завжди. Але особливо актуальним є християнське виховання молоді сьогодні. Духовно-моральний стан сучасної української молоді, який є результатом нашого виховання, є тривожним. Цілком очевидно, що сьогодні доля України вирішується не стільки в питаннях вступу до Європейської спільноти, не в результатах чергових виборів чи приходу до влади якоїсь політичної сили, а в тому, які духовно-моральні цінності прищеплюються маленькому українцю.Народжене у 1991 році уже в незалежній Україні, виросло ціле покоління молодих людей, за яких ми з вами, дорослі люди, несемо повну відповідальність. Це молоде покоління, яке погано розрізняє, що таке добро і зло. Це покоління молодих людей, багато з яких, повною мірою не знають що таке родинне тепло і сімейне виховання, тому що українська сім»я поруйнована, розкидана і розсіяна по світах у пошуках заробітку, розведена, спита, сколота наркотиками, виснажена боротьбою за виживання або просто некомпетентна у вихованні, і де все сімейне виховання нерідко зводиться до спільного сидіння перед телевізором. Це сім’я, в якій батько значною мірою втратив функцію глави і головного годувальника сім’ї.
Слабкість основних вітчизняних виховних інституцій – сім’ї, школи і церкви привела до того, що головними виховними інституціями в Україні стає дедалі більше телебачення, яке щоденно чинить геноцид проти нашої молоді; Інтернет, з вільним доступом до усього, чого лише забажає юна, не обтяжена моральними гальмами душа; все дозволяюча дискотека, вулиця.Щоденно в душах молодих українців осідає масова реклама, в тому числі легкого і заможного зарубіжного і вітчизняного життя без належних зусиль і праці. Сьогодні нерідко молодий українець – це особа з пляшкою пива в одній руці, цигаркою в іншій, в наушниках, з під яких лунає деструктивна музика та з обличчям, спотвореним пірсінгом.
За даними вітчизняних та зарубіжних аналітиків чемпіони світу за вживанням алкоголю – молоді українці. Молоді українці масово курять, особливо дівчата – майбутні матері. Сотні тисяч молодих українців вживають наркотики і гинуть у молодому віці. Маса бездоглядних дітей мігрують дорогами і містами України, а 103 тисячі учнів живуть в інтернатах сиротами при живих батьках.Сьогодні чимало українців переконані, що українську молодь і українську націю порятують християнські цінності. В Україні є багато віруючих людей. Україна є однією з держав з великим рівнем релігійної свободи. З початку незалежності України в нашій державі викладається факультативні курси духовно-морального спрямування «Основи християнської етики», число яких в державних школах невпинно зростає. Викладаються ці предметі в усіх областях України.
Численні наукові конференції, соціологічні дослідження, спостереження за процесом викладання християнської етики яскраво засвідчили її високий виховний потенціал.Діти, які вивчають християнську етику, називають її найважливішим, найцікавішим, найулюбленішим предметом у школі, радикально і вигідно відрізняються від своїх ровесників за рівнем вихованості. Діти з нетерпінням чекають дня, коли в них будуть уроки християнської етики.Сьогодні в Україні підготовлено необхідні передумови для успішного викладання предметів духовно-морального спрямування – існують навчальні програми і навчальні комплекси для дошкільнят, розроблені програми і навчально-методтичні комплекси з ХЕ для різних класів загальноосвітньої школи, для студентів ВНЗ.
Щороку відбувається конкурс вчитель року з предметів духовно-морального спрямування. Щороку проходить олімпіада для дітей 1-11 класів «Юні знавці Біблії»Проте далеко не всі усвідомлюють важливість духовно-морального виховання дітей і особливо в державній школі.
Предмет християнська етика викладається як факультатив і знаходиться на маргінесі уваги державних чинників різних рівнів. Держава не виділяє кошти на підручники. Слава Богу, що ще є в Україні меценати. Комплекс виданий за кошти Української православної церкви Київського Патріархату тиражем 50 000. Щоб книга Біблія знайшла своє місце в школі, у навчально-виховному процесі, в душах і поведінці молодого покоління, ще потрібно багато чого зробити.
Зважаючи на високу ефективність предмета «християнська етика» необхідно ввести християнську етику до інваріантної частини навчального плану школи; ширше викладати християнську етику у дошкільних закладах та у І-ХІ класах школи; ввести до переліку спеціальностей спеціальності «вчитель християнської етики»; запровадити підготовку вчителів християнської етики в університетах; підняти рівень підвищення кваліфікації вчителів християнської етики на відповідних курсах при обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти; виділити коштів з державного бюджету на друкування навчально-методичних посібників з християнської етики для учнів школи.
Наставивши дитину належним чином на початку її життєвого шляху – в дитинстві – будемо впевнені, що засвоєні християнські цінності будуть дороговказом для усього її життя.
Упевнений, що виховання молоді на християнських моральних цінностях сприятиме вихованню молодого покоління та успішній розбудові Української держави.