САГАЧ ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА

САГАЧ ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА – Доктор педагогічних наук, доктор теології, доктор філософії(Словацька Республіка), професор КВНЗ «Одеська академія неперервної освіти» Одеської обласної ради,   академік 4-х Міжнародних академій, проректор Всеукраїнського народного університету українознавства імені Григорія Сковороди, член Національної спілки журналістів України, лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди, член Асоціації письменників НСП України, яку називають Княгинею Риторики, українським златоустом, як володарку  Міжнародного риторського звання «Україна – Міс Світу» (Данія, Копенгаген). Відома просвітниця, одеситка у 4-му поколінні.

НОЇВ КОВЧЕГ ЄВАНГЕЛІЇ

(духовна рефлексія)

«…а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже». Мк.8:35)

«Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув…і дав пісню нову в мої уста». (Пс.39.:2-4)

Наші Ноєві часи випробовують серця кожної людини на міцність віри, на силу надії, на обрії любові, на благодать мудрості, даровані Творцем і примножені трудами і талантами особистості.

Великою таємницею є пізнання Бога, але Святе Письмо, яке потрапляє в руки людини, стає чи не найкоштовнішим, безцінним Божим даром, оберегом душі людини, живоносним джерелом життя у пізнанні розумом і серцем невичерпної Божої мудрості для тих, хто прагне спастися у Вічності, потрапивши у Ноїв Ковчег Євангелії із тими, кого поблагословить Господь.

Ноїв Ковчег Євангелії – це істина чи метафора? Нехай богослови дадуть відповідь на це запитання, а моєму серцю відкрилося, що благословенними вратами Божественної мудрості Біблії, Євангелії душа людини шукає шлях до життя Вічного, спасається під білолілейними крилами земних і небесних ангелів, величне служіння яких полягає у поширенні слова Божого у найвіддаленіші куточки Землі, різними материнськими мовами, бо мова матері, її  тиха молитва над колискою дитини є відблиском Божої любові до дитини, яка прийшла у цей світ любов’ю Творця і земної матері.

Чи є більше щастя, як поширювати Слово Боже у Часопросторі своїм сучасникам і наступним поколінням? Чи є вища благодать, як мати відповідну освіту, знання і майстерність, полум’яну побожність, щоб усім серцем линути у безмежні простори Євангелії та прагнути уточнити, відшліфувати кожен смисл, кожне слово цієї величної Книги Книг? Чи під силу це служіння Слову-Логосу слабкій людині? Безумовно, це – помазання Боже, покликання душі,  свідомий вибір людини, щиро віруючої і талановитої, працьовитої і жертовної, смиренної перед Богом, але дерзновенної перед темрявою гріхів, помилок, неточностей, неясностей.

Талановитий перекладач «Вічного Євангелія» Валерій Олександрович Громов має символічне, громове прізвище, має мудру і мужню душу, яка мріє прислужитися Господові, своєю духовною лептою уточнення перекладу Євангелії паралельним перекладом російською та українською мовами. Він володіє давніми сакральними мовами – грецькою та давньоєврейською, тому  поклав на свої рамена величний хрест праці з удосконалення перекладу Євангелії українською та російською мовами. Нехай філологи, лінгвісти дадуть професійну оцінку його перекладацької справи! Нехай християни помоляться за душу брата во Христі Валерія та його помічників-сподвижників, які своєю працею допомагають розсіяти темряву гріхів, незнання, нерозуміння, теплохладності.

Валерій Громов та його сподвижники своєю багатолітньою невтомною працею уподібнюються потужному Маяку у буремному океані житейської суєти, бо вказують шлях до Євангелії, до Бога та Істини.

Валерій Громов зі сподвижниками ставлять Євангеліє на підсвічник, а не ховають у темряві помилок та нашого незнання, аби Слово Боже світило незгасним світлом Божою Мудрості усім нам!

Валерій Громов зі сподвижниками своїм служінням Слову-Логосу простягають руку допомоги тим, хто прагне спасіння у Вічності, а це можливо лише у Ноєвому Ковчезі Біблії. Це наш Духовний Храм, Обитель Бога, Рай Серця, про який писав геніальний Тарас Шевченко: 

Подай мені сердечний рай, І більш нічого не давай.

Нехай Господь благословить невтомного трудівника на ниві Божій Валерія Громова та його сподвижників! Нехай укріпить його дух на нові труди, бо Божа нива є неозорою, а трудівників на ній мало. Нехай збудуться у його житті слова Біблії: «А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!» (Пс.34:28).
Галина Михайлівна Сагач