Біблія, яку ми звикли читати, насправді була написана мовами оригіналу, ми ж бачимо лише її переклади на ту чи іншу мову.
Оригінальні тексти Біблії були написані трьома стародавніми мовами: давньоєврейська, арамейська, давньогрецька. Давньоєврейською мовою написані майже всі канонічні книги Старого Заповіту, виняток становлять лише деякі фрагменти. В період І ст. н.е. було написано Новий Завіт і перелік біблійних мов поповнився ще однією мовою, найважливішою для християнської традиції – давньогрецькою.
На сьогодні (поч. 2021 року) маємо щонайменше вісім перекладів Біблії українською мовою. Якщо ж говорити лише про Новий Завіт, то таких перекладів є більше. Нещодавно придбав собі останні переклади Біблії, і вирішив зробити порівняльний аналіз.
Минулого року з’явилося аж два нові переклади Біблії сучасною українською мовою. Це – масштабні події, адже стаються вони не так часто, і сам переклад є досить трудомістким та тривалим процесом (подекуди триває понад чверть століття).
Отож, на сьогодні існують такі переклади Біблії:
з мов оригіналу:
– переклад Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя, Івана Нечуй-Левицького з гебрейської (Старий Завіт), та з грецької (Новий Завіт), вперше надрукований у Лондоні у 1903 році;
– переклад Івана Огієнка з гебрейської (Старий Завіт), та з грецької (Новий Завіт), вперше надрукований у Лондоні у 1962 році;
– переклад Івана Хоменка з гебрейської та арамейської (Старий Завіт), та з грецької (Новий Завіт), вперше надрукований у Римі у 1963 році;
– переклад Рафаїла Турконяка з гебрейської (Старий Завіт) та грецької (Новий Завіт), вперше виданий у 2020 році у Києві – сучасний переклад (до цього у 2011 році вийшов переклад де Старий Завіт Було перекладено з грецької, а не єврейської);
– переклад Валерія Громова, вийшов у 2020 році (повний переклад Біблії з грецької (Новий Завіт) та єврейської/арамейської (Старий Завіт) на українську та російську мови під назвою «Біблія або Вічне Євангеліє»).
не з мов оригіналу:
– переклад Філарета з російського синодального перекладу РПЦ, вперше надрукований частково у 1988 році (Новий Завіт) у Києві та повністю у 2004 році (Новий Завіт та Старий Завіт) у Києві;
– переклади Рафаїла Турконяка (з церковнослов’янського перекладу, 2006, Львів; з грецького перекладу, 2011, Київ);
– переклад Олександра Гижі з російського синодального перекладу РПЦ, надруковано в 2013 році у Києві;
Ще Біблію на українську мову (з англійської) переклали анонімні перекладачі Свідків Єгови, але його до уваги не беремо.
В практикуючих християн зазвичай існує усталена традиція читання Біблії: хтось принципово читає синодальний переклад російською мовою, хтось звик до перекладу Деркача, інші – Огієнка і т.д. Немало християн вчать тексти на пам’ять, а тому переходити від одного перекладу до іншого їм не зручно. Хоча значна частина християн взагалі не вникає в різновиди перекладів, їм здається, що та Біблія, якою вони користуються є єдиною правильною Біблією, а появу нових перекладів сприймають з підозрою, вбачаючи в цьому замах на істину. Доводилось таких зустрічати – говориш їм про той чи інший переклад, а вони дивляться на тебе, як на єретика.
Рафаїл Турконяк якось сказав, що кожне покоління має мати свій переклад Біблії. Українське Біблійне товариство взагалі вважає, що кожні 16 років варто мати новий переклад, бо мова змінюється. Можливо і не так часто, як вважає УБТ, але нові переклади дійсно повинні з’являтися. Адже Біблію в перекладі Огієнка вже читати тяжко, то є мова 30-х років (Біблія була надрукована в 60-х роках). Англійці, до прикладу, мають вже понад 100 перекладів.
Наявність декількох перекладів дає можливість глибше і багатогранніше розуміти біблійні тексти й істини. Читання Біблії стає легшим, текст краще сприймається, зміст передається дослівніше.
Для порівняння існуючих перекладів Біблії українською мовою, розглянемо деякі тексти. Візьмемо спочатку складні місця, згодом – звичайні вибіркові тексти, аби прослідкувати як дослівність перекладу, так і його літературне сприйняття.
Розпочнемо з усім відомої притчі про «багатство неправедне» (Лк.16:9).
Наведемо ще оригінальний текст:
Найперше, звернемо увагу на Біблію сучасною мовою UMT. Цей переклад став доступним недавно, лише в електронному варіанті, здійснений під патронатом Біблійної Ліги. Але він ближче до парафразу (переказу, викладу тексту своїми словами), ніж до смислового, і ніхто не знає, хто цю працю зробив і з яких мов. Хоч читається і сприймається зміст досить легко, і може бути зрозумілим навіть для людини, яка бере цю Книгу вперше.
Щодо перекладу Нового Завіту Деркача (1991 рік), то зазначимо, що це є протестантський переклад Нового Завіту, який ставив за мету дати українцям переклад Святого Письма на літературній українській мові в період українського відродження та відновлення державності. При цьому базувався на перекладах Біблії Огієнка та Російській Синодальній. Його популярність серед деяких євангельських християн є завдяки тому, що у цьому видані вічна правда представлена живою, легкозрозумілою мовою. Хоча, як бачимо, допускається парафраз, вільність в перекладі. Більш сучасне видання «Книга Книг» взагалі подає інший зміст цього тексту (див. фото).
В перекладі Гижі, Філарета та Синодальному перекладі із змісту слідує, що прийняти до вічних осель вас мають саме ці «набуті друзі» («вони… прийняли вас»), в усіх інших – зміст передано так, що така думка не стверджується. В перекладах Хоменка, Турконяка і Громова вживається слово «мамона», натомість в усіх інших – багатство. На мою думку, слово «мамона» повніше передає біблійний зміст, ніж загальне слово «багатство». В Громова до того ж стоїть зноска, де подається оригінал слова на грецькій мові і його варіанти значень. В цьому ж перекладі в зносках наведені значення інших важливих слів, від яких прямим чином залежить зміст сказаного.
Аналогічно в іншому взятому тексті – 1Тим.4:7:
Оригінал наведеного тексту:
В Сучасному перекладі UMT спостерігаємо вільність, відступ від дослівності, парафраз, натомість легкість в читанні. В усіх інших вжиті споріднені за значенням слова «уникай-цурайся-ухиляйся-остерігайся-відвертайся», «вправляйся». І лише в Громова вжито слово «привчай», а в зносках наведено оригінал і варіанти значень – вправляти, навчати, привчати, тренувати, розвивати, практикувати. Літературне сприйняття в усіх випадках є хорошим.
Один з найбільш обговорених текстів Писання є текст, де говориться про те, що «всяка влада від Бога» (Рим.13:1). Ці слова і по нинішній день стають предметом численних спекуляцій. Переплітаючись із «на все воля Божа», вони часто дезорієнтують християн, формують серед них думки, які є далеким від Закону Божого: нібито християни мусять пасивно терпіти будь-який, навіть найбільш тиранічний і ворожий суспільному благу режим. Валерій Громов «не губить» займенник «якщо», подаючи в зносці його значення (слово, яке вжито в оригіналі – див. фото нижче). Відповідно текст набуває більш зрозумілого значення. Такий же зміст в перекладі Хоменка та Турконяка. А оригінал тексту виглядає наступним чином:
І, нарешті, останній текст для порівняння взято із книги Псалмів (Пс.83:6-7).
Один з багатьох псалмів, в якому можна порівняти будову речень, синтаксис, лексику перекладу. На мій погляд найлегше читається і сприймається тут переклад Валерія Громова, Олександра Гижі та Філарета. Однак, однозначний висновок по декількох текстах робити не можна, та й в кожного своє сприйняття мови.
Спробую зробити деякі висновки.
❶ Сучасний переклад UMT, який доступний лише в електронному варіанті, є досить легким для читання, однак найбільш віддаленим, з поміж усіх інших, за дослівністю.
❷ Переклади Гижі, Деркача і Філарета перекладені не з мов оригіналу, а тому на точну дослівність претендувати не можуть (в порівнянні з іншими існуючими). Читаються легко. Переклад Філарета буде корисним тим, хто звик до Синодального перекладу російською мовою.
❸ Переклад Огієнка продовжує залишатися найбільш вживаним серед українців. Досить хороший за дослівністю. Представлений найширшим спектром форматів, розмірів, оформлень. Але читається вже важкувато…
❹ Переклад Турконяка відповідає вимогам сучасної української мови, на відміну від Огієнка читається легше, вдало переданий зміст віршів, однак не є надто дослівним. Рафаїл Турконяк, презентуючи своє видання, зауважив цей аспект: «Дотепер всі переклади переважно були дослівними (такою була традиція в церквах до початку 20-го ст.). Ми ж вперше відступили від повної дослівності, але дотримуємось точної думки, бо хочемо, щоб текст також гарно і літературно звучав. Це є перша спроба динамічного перекладу».
Продемонструю це на прикладі. Візьмемо текст (Іс.Нав.1:3), який якраз маю читати, слідуючи річному плану читання Біблії (текст, який найперше потрапив на очі). В Огієнка він звучить так: «Кожне місце, що стопа ноги вашої ступить на ньому, Я дав вам, як Я говорив був Мойсеєві» (Iс.Нав.1:3). Подібно і в Громова: «Всяке місце, на яке ступлять стопи ніг ваших, Я даю вам, як Я говорив Мойсеєві». Сучасний переклад Турконяка подає так: «Кожне місце, де лише ступить ваша нога, Я дам його вам, як обіцяв Я Мойсеєві».
Поглянемо на оригінал, звернувшись до підрядкового перекладу:
Як бачимо в перекладі Турконяка опущені деякі слова, які вжиті в оригіналі, а саме: «стопою ноги» замінюється одним словом «ногою» (хоч в оригіналі стоять два слова); додається слово «лише» (якого в оригіналі немає); слово «сказав» передано як «обіцяв» (хоч буквальне значення його є «розмовляти, бесідувати, говорити, бути сказаним»). Звісно, зміст переданий точно, а такий метод перекладу використано для того, аби текст сприймався краще. В даному вірші цей метод цілком оправдує себе, однак інколи більш важлива буквальність, аніж динамічність. Особливо в текстах, на яких будуються певні вчення, доктрини, проповіді…
❺ Нарешті залишається переклад Валерія Громова, який вийшов зовсім недавно, наприкінці 2020-го року. Він є чудовим за літературним звучанням. Досить прискіпливо автор підійшов до передання дослівності тексту. Лише в Новому Завіті подається більше тисячі посторінкових зносок, слів в оригіналі та варіанти їх значень. Здійснена індексація слів «рема» у тексті книг Нового Завіту. Але є нині один недолік цього видання – представлений лише один формат Біблії (український і російський паралельний переклад в одному виданні). І вартує близько 100$. Це видання, як зазначено на офіційному сайті, є презентаційним. Сподіваюсь, що невдовзі вийдуть інші формати Біблії цього перекладу, окремо українською і російською. Хоча придбавши існуюче видання, цілком ним задоволений!
На цьому огляд перекладів можна було б завершувати. Та маю бажання зупинитися ще на біографічних моментах одного із перекладачів. Це цікаво.
Оскільки про попередніх перекладачів Біблії відомо чимало, про них вивчають навіть в шкільних програмах, доцільно було б ближче познайомитися з Валерієм Громовим. Хто ця невідома людина, яка здійснила таку громіздку працю?